ШКОЛА І-III СТУПЕНІВ №111
ІМЕНІ С.А. КОВПАКА
ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ МІСТА КИЄВА
Контактна інформація
тел.: +38 044 574 40 12
факс:  +38 044 574 38 56
e-mail: school_nu_111@ukr.net

Програма НУШ 1 клас

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор _________ Юрченко В.С.

_____________ 2018 р.

 

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ШКЛОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ № 111 ім. С.А. КОВПАКА

ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ МІСТА КИЄВА

НА 2018-2019 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

1 КЛАС

 

 

 

 

 

 Схвалено на засіданні педагогічної ради

(протокол №6 від 15 червня 2018)

 

 

 

 

Освітня програма

школи І ступеня

 

Загальні положення освітньої програми

Освітня програма школи І ступеня складена на основі Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018р. № 268 «Про затвердження типової освітньої програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»

Освітня програма школи І ступеня розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» та рішення колегії Міністерства освіти і науки України (протокол № 2/2-2 від 22.02 2018 року).

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Початкова освіта – це перший обов’язковий ступінь здобуття повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1-2 класи і 3-4 класи, які враховують вікові особливості дітей та потреби їхнього актуального і перспективного розвитку.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток особистості дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і пізнавальних потреб, формування загальнокультурних і морально-етичних цінностей, оволодіння ключовими і предметними компетентностями та наскрізними вміннями, необхідними життєвими і соціальними навичками, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві та продовження навчання в основній школі.

Освітню програму для 1 класів відповідно до Закону України «Про освіту», проекту Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із урахуванням таких принципів:

-        дитиноцентрованості і природовідповідності;

-        узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-        науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-        наступності і перспективності навчання;

-        логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-        можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-        взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-        творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-        адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування в учнів таких ключових компетентностей:

здатність спілкуватися рідною та однією з іноземних мов;

математична;

компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

екологічна;

інформаційно-комунікаційна;

здатність до навчання впродовж життя;

громадянські та соціальні компетентності;

культурна;

підприємливість та фінансова грамотність, інноваційність;

та наскрізних умінь:

читання з розумінням;

уміння висловлювати власну думку усно і письмово;

критичне та системне мислення;

здатність логічно обґрунтовувати позицію;

творчість;

ініціативність;

вміння конструктивно керувати емоціями;

оцінювати ризики, приймати рішення;

розв'язувати проблеми;

здатність співпрацювати з іншими людьми.

Наскрізні вміння слугують підставою для інтеграції освітніх галузей.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації освітньої програми будуть використовцватися внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприятимуть цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження індивідуального розвитку учнів у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для учнів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів просування конкретного учня у навчанні, а визначення особистих результатів учнів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі учні опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції у знаннях, уміннях, навичках.

Навчальні досягнення учнів у 1- му класі підлягають формувальному (вербальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати освітній розвиток учнів; вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати до прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, відсутність побоювання помилитися, переконання у власних можливостях і здібностях.

Освітня програма визначає:

-           загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;

-         вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

-         перелік, зміст, тривалість і взаємозвязок освітніх галузей та предметів, дисциплін, логічну послідовність їх вивчення;

-         форми організації освітнього процесу;

-         опис та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класів -805 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані школи І ступеня.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Варіативна складова навчального плану визначається школою , враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальному плані школи.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;

індивідуальні заняття та консультації.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями,  визначеними Державним стандартом початкової освіти.

 

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мовно-літературна (Українська мова. Навчання грамоти)

Іншомовна (Англійська мова)

Математична

Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі)

Технологічна

Мистецька

Фізкультурна

 

Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ГАЛУЗЬ

УКРАЇНСЬКА МОВА (НАВЧАННЯ ГРАМОТИ)

1 клас

(280 годин)

Пояснювальна записка

 

Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; розвиток емоційно-чуттєвого досвіду, мовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

– розвиток мислення, мовлення, уяви, інтелектуальних і літературно-творчих здібностей школярів;

– формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

– формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;

– ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;

– формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);

– дослідження мовних одиниць і явищ, опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

– залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності. 

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її, створювати прості медіапродукти.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, на формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя, дотримуючись її літературних норм.

Змістові лінії реалізуються через навчальний предмет «Українська мова.(Навчання грамоти)» та інтегрований курс «Українська мова.(Навчання грамоти)» «Навчання грамоти».

 

 

 

 

 

 

1 клас

Очікувані результати

Зміст навчання

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

Учень / учениця:

з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, доречно реагує на них;

виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції;

слухає й розуміє коротке монологічне висловлення;

відповідає на запитання за змістом прослуханого (хто? що? де? коли? як?);

розповідає, про що мовиться в тексті, який прослуховувався;

ділиться своїми почуттями та емоціями від почутого;

розповідає, що зацікавило в усному повідомленні;

відтворює за ролями (з учнями або вчителем) діалог із прослуханих казок, розповідей;

вступає в діалог на теми, які викликають зацікавлення;

самостійно формулює репліки (запитання) до співбесідника за змістом попередньо підготовленої короткої розмови на добре знайому тему;

уважно слухає співрозмовника й адекватно відповідає на його запитання;

користується формулами мовленнєвого етикету в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням);

дотримується правил спілкування з людьми різного віку;

використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);

регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;

повторює услід за вчителем зразок зв’язного висловлення (обсягом 2-3 речення) зі збереженням його змісту та інтонаційних особливостей;

переказує знайому казку, короткий прослуханий текст з опорою на подані малюнки, словосполучення, запитання, план;

самостійно будує коротке зв’язне висловлення за поданим початком, малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя

 

 

Сприймання усної інформації.

 

 

 

 

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

 

Оцінювання усної інформації.

 

 

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Створення усних монологічних висловлень

 

Змістова лінія «Читаємо»

Учень / учениця:

читає вголос доступні тексти переважно цілими словами (окремі слова ускладненої структури – складами);

виявляє  у процесі читання розуміння значення більшості слів, звертає увагу на незнайомі слова, запитує у дорослих їх значення;

правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та інтонацією, відповідно до розділових знаків (після попередньої підготовки);

читає і  правильно називає  нескладні за змістом і формою фольклорні та літературні  тексти (загадка, лічилка, казка, вірш, оповідання);

читає доступні інформаційні тексти (статті в дитячих енциклопедіях, журналах тощо);

виділяє в структурі тексту заголовок;

пояснює зв’язок заголовка та ілюстрацій зі змістом твору (у прозорих випадках);

виявляє розуміння фактичного змісту  невеликих за обсягом і нескладних текстів:  пояснює, яка подія відбулася, називає персонажів твору, відповідає на запитання  за змістом прочитаного;

пояснює, якими словами  в тексті автор описує характер героя, його зовнішність, передає красу природи і т. ін.(з допомогою вчителя);

переказує близько до змісту прочитаний твір  чи окремі його епізоди з опорою на ілюстрації, запитання вчителя;

висловлює власне ставлення до прочитаного: хороший / поганий вчинок, хто сподобався / не сподобався в творі, які епізоди найбільше запам’яталися,  вразили;

читає за ролями діалоги з казок, оповідань, віршів, використовує доречно голос, міміку, жести (після попередньої підготовки);

має уявлення про найважливіші джерела інформації: дитячі книжки, журнали, енциклопедії, телебачення, бібліотека, Інтернет;

розрізнює  вербальну і візуальну інформації  в тексті;

знаходить за завданням учителя потрібну візуальну інформацію в дитячій книжці, енциклопедії, пояснює її зміст;

знаходить і називає  елементи дитячої книжки ( прізвище автора, заголовок, ілюстрації), спираючись на них, висловлює здогад, про що може розповідатися в книжці (творі);

правильно називає книжку (твір): спочатку прізвище автора, потім назву (заголовок);

розрізнює дитячі книжки казок, оповідань, віршів у виданнях з чітко вираженим поліграфічним оформленням (ілюстраціями, заголовком, графічним представленням тексту);

дотримується правил  збереження книжки та гігієни читання (під керівництвом дорослого);

 

виявляє інтерес, позитивне ставлення до книжки, до читання різножанрових творів;

пояснює свої читацькі вподобання (яким темам, жанрам надає переваги);

відповідає на запитання, про що (про кого) любить читати;

називає своїх улюблених літературних  героїв

 

 

Формування і розвиток навички читання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сприймання і практичне розрізнення текстів різних видів.

 

 

 

Аналіз та інтерпретація змісту тексту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування рефлексивного досвіду за змістом прочитаного.

 

 

 

 

Ознайомлення з різними джерелами та видами інформації.

 

 

 

 

Робота з дитячою книжкою.

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовний зміст літературного матеріалу:

дитяча література в авторській жанрово-тематичній різноманітності:

– твори усної народної творчості (казки, лічилки, загадки, скоромовки, пісеньки та ін.),

– доступні віку твори відомих письменників-класиків  України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей;

– художня  вітчизняна й зарубіжна література сучасних письменників (літературні казки, оповідання, вірші, уривки з повістей-казок, комікси);

– науково-художні, науково-пізнавальні дитячі видання (енциклопедії);

– дитяча періодика;

теми дитячого читання: про Батьківщину, сім’ю, живу й неживу природу, дітей, шкільне життя, дружбу, пригоди, історії винаходів, відкриттів, сучасні технології, фантастика та ін.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

Учень / учениця:

пише рукописними буквами, дотримуючись графічних, технічних, гігієнічних вимог:

приймає свідомо правильну позу перед початком письма;

тримає правильно ручку (олівець);

розташовує зошит на парті відповідно до вимог письма лівою чи правою рукою;

орієнтується на сторінці і в графічній сітці зошита;

називає і пише всі рукописні малі й великі літери українського алфавіту затвердженої  форми з однаковим нахилом, висотою, шириною;

добирає й записує назву малюнка, заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

складає й записує речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією (самостійно та з допомогою вчителя);

дотримується культури оформлення письмових робіт;

перевіряє написане;

виявляє і виправляє недоліки письма (графічні, орфографічні, пунктуаційні) самостійно чи з допомогою вчителя

                

 

Формування і розвиток навички письма.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Створення власних письмових висловлень.

 

 

 

 

 

Перевірка письмових робіт

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

Учень / учениця:

сприймає прості медіапродукти (світлини, комікси, дитячі журнали тощо);

бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів;

висловлює свої думки й почуття з приводу простих медіатекстів

 

Робота з медіапродукцією

 

 

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

Учень / учениця:

розрізнює голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння;

правильно вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки;

відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції);

пояснює зміну значення слова в результаті заміни одного зі звуків;

позначає мовні звуки буквами на письмі;

правильно записує слова, вимова й написання яких збігаються;

правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків;

відтворює алфавітні назви букв;

пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові;

поділяє на склади слова під час переносу їх частин в інший рядок;

розрізнює наголошений і ненаголошені склади в слові;

правильно наголошує загальновживані слова;

пояснює залежність (в окремих випадках) значення слова від зміни наголосу в ньому;

співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки, числа;

розрізнює близькі й протилежні за значенням слова;

розпізнає слова, які мають кілька значень;

доповнює тематичні групи слів;

встановлює відповідність між родовою і видовими назвами;

упізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій, чисел, службові слова;

ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки?;

розпізнає речення за графічними орієнтирами (велика буква на початку, розділовий знак у кінці);

визначає кількість слів у реченні, яке складається з 1-4 слів;

інтонаційно правильно вимовляє (читає) розповідні, питальні й окличні речення і відповідно оформлює їх на письмі (використовує відповідні розділові знаки);

дотримується правила вживання великої літери на початку речення;

доповнює речення 1-2 словами за змістом;

складає речення за малюнком, з поданих слів, на задану тему;

має уявлення про текст (практично відрізняє його від речення);

добирає заголовок до тексту;

визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень), виявляє їх межі за графічними орієнтирами

 

Дослідження мовних звуків, правильна їх вимова.

 

 

 

 

 

 

Позначення звуків буквами.

 

 

 

 

 

 

Вправляння у поділі слів на склади.

Дослідження ролі наголосу в словах.

 

 

 

Спостереження за лексичним значенням слів.

 

 

 

 

 

Ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій, чисел, службовими словами.

 

Дослідження і конструювання речень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дослідження тексту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МАТЕМАТИЧНА ГАЛУЗЬ

МАТЕМАТИКА

1 клас

(140 годин)

Пояснювальна записка

 

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;

- формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;

- розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;

- формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Змістова лінія «Числа, дії з числами» охоплює вивчення питань нумерації цілих невід’ємних чисел у межах ста; формування навичок виконання арифметичних дій додавання і віднімання; вимірювання величин; оперування з величинами.

Змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності» спрямована на формування в учнів уявлень про математичні вирази – числові та зі змінною; встановлення відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами. Ця змістова лінія має пропедевтичний характер.

Змістова лінія «Геометричні фігури» націлена на розвиток в учнів просторових уявлень; формування здатності розрізняти геометричні фігури за їх істотними ознаками; формування практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. Ця змістова лінія має пропедевтичний характер.

Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження» спрямована на формування в учнів на матеріалі сюжетних, геометричних і практичних задач, а також у процесі виконання найпростіших навчальних досліджень здатності розпізнавати практичні проблеми, що розв’язуються із застосуванням математичних методів.

Змістова лінія «Робота з даними» передбачає ознайомлення учнів на практичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

До програми додано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Учитель обирає теми самостійно з огляду на педагогічну доцільність.

Математика застосовується у вивченні інших освітніх галузей шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів у процесі пізнання дійсності; організації та виконання міжпредметних навчальних проектів тощо.

 

1 клас

 

Очікувані результати

Зміст навчання

Числа, дії з числами

Учень/учениця:

відтворює послідовність чисел у межах сотні;

читає і записує числа,

утворює числа різними способами;

визначає десятки й одиниці у складі двоцифрового числа;

порівнює числа різними способами;

виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;

 

розуміє сутність арифметичних дій додавання і віднімання;

прогнозує результат додавання та віднімання;

володіє навичками додавання і віднімання одноцифрових чисел з у межах 10;

використовує у мовленні назви компонентів та результатів арифметичних дій додавання і віднімання;

коментує виконання обчислень;

знаходить число, яке на кілька одиниць більше/менше за дане;

розуміє сутність різницевого порівняння чисел;

знаходить, на скільки одне число більше або менше за інше;

користується в обчисленнях переставним законом додавання;

 

встановлює взаємозв’язок між діями додавання і віднімання, використовує його під час обчислень;

визначає невідомий компонент дії додавання і знаходить його значення;

 

вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість;

оперує одиницями вимірювання довжини, використовує їх короткі позначення (сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг); місткості (літр – л); часу (година – год, доба, тиждень);

користується інструментами й допоміжними засобами для вимірювання величин;

користується годинником (у межах цілих годин) і календарем для визначення часу своєї діяльності, спостережень за явищами природи тощо;

 

оперує грошима в уявному процесі купівлі-продажу та в практичній діяльності, використовує їх короткі позначення  (гривня – грн, копійка – к.)

 

Числа 1 – 10. Число 0.

Десяток.

Числа 11 – 100.

 

 

 

 

 

 

Арифметичні дії додавання і віднімання.

Додавання і віднімання чисел у межах 10.

 

Назви компонентів та результатів додавання і віднімання.

 

 

Збільшення/зменшення числа на кілька одиниць.

Різницеве порівняння.

 

 

Переставний закон додавання.

 

Взаємозв’язок між додаванням і відніманням.

Знаходження невідомого доданка.

Величини: довжина, маса, місткість, час.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гроші

Вирази, рівності, нерівності

читає і записує математичні вирази: сума і різниця;

обчислює значення виразів на 1 – 2 дії;

встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами

Сума. Різниця.

Вирази на 1 – 2 дії.

Числові рівності і нерівності.

 

Геометричні фігури

розпізнає і класифікує геометричні фігури за істотними ознаками;

співвідносить реальні об’єкти з моделями та зображеннями геометричних фігур;

моделює геометричні фігури;

вимірює довжину відрізка;

креслить відрізки заданої довжини

Трикутник, чотирикутник, квадрат, круг. Точка, пряма, промінь, відрізок, ламана.

Куб, куля, циліндр, конус, піраміда.

Математичні задачі і дослідження

розв’язує прості сюжетні задачі, які є моделями реальних ситуацій;

створює допоміжну модель задачі різними способами;

оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язання задачі;

складає прості сюжетні задачі;

 

виконує елементарні дослідження математичних закономірностей з допомогою вчителя

Прості сюжетні, в тому числі компетентнісно-зорієнтовані задачі.

 

 

 

 

 

Навчальні дослідження

Робота з даними

читає дані, вміщені в таблицях, на лінійних діаграмах;

вносить дані до таблиць;

користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач і в практичних ситуаціях.

 

Виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Додаткові теми:

Додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через розряд.

Заміна більших одиниць величини меншими. Заміна менших одиниць величини більшими.

Використовує співвідношення між одиницями величини при виконанні математичних та практичних завдань.

Істинні та хибні (правильні і неправильні ) висловлювання.

Симетрія в геометричних фігурах.

Коло.

Моделювання змісту завдань за допомогою малюнків, відрізків, графів, таблиць.

Прості задачі на знаходження невідомого зменшуваного, від’ємника.

Задачі на знаходження суми трьох доданків.

Задачі з логічним навантаженням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»

(«Громадянська та історична», «Соціальна та здоров'язбережувальна», «Природнича» освітні галузі)

1 клас

(105 годин)

Пояснювальна записка

 

Зазначені освітні галузі реалізуються в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає досягнення таких завдань:

˗       формування дослідницьких умінь, доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природничого і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв'язків і залежностей в природі і суспільстві, станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров'я та безпеку, аналіз наслідків ризикованої поведінки, залежності результату від докладених зусиль);

˗       виховування активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій;

˗       розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;

˗       створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадливого використання природних ресурсів.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

˗       Людина (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

˗       Людина серед людей (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);

˗       Людина в суспільстві (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

˗       Людина і світ (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

˗       Людина і природа (цілісність природи, взаємозв'язок об'єктів і явищ, відповідальна діяльність людини у природі, залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Освітня програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об'єктів і явищ навколишнього світу.

Педагогічна стратегія, яка опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків, алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується полісенсорним підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення, спрямовуються у сферу пошукової діяльності.

На основі освітньої програми вчитель самостійно створює різні варіанти інтеграцйї за таким алгоритмом:

˗        визначення цілей навчання

˗        створення картки понять з інших предметів (асоціативної павутинки, курсів, галузей, які допоможуть досягти цілей)

˗        структурування програми за темами

˗        вибір діяльності учнів, яка забезпечить інтегроване навчання

˗        розроблення показників досягнення очікуваних результатів

Засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от:

˗        дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне – відмінне, до якого цілого воно належить);

˗        дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?);

˗        дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно – наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення).

 

1 клас

 

Очікувані результати

Зміст навчання

Людина

Учень/учениця:

усвідомлює людину як частину природи і суспільства, її відмінності від інших живих істот;

розповідає про себе, називає адресу проживання; складає словесний портрет «Який (яка) Я», «Чим відрізняюсь від інших», «Що я вмію», «Чого хочу навчитись»;

володіє найпростішими гігієнічними навичками, навичками самообслуговування;

описує можливі ризики для життя і здоров'я вдома, у школі, на вулиці; розуміє переваги акуратності, доброзичливості, чесноті;

досліджує свій організм

 

Людина – частина природи і суспільства. Пізнання себе, своїх можливостей; місце проживання, безпечна поведінка вдома і на вулиці.

Органи чуття. Турбота про органи тіла, гігієнічні навички.

Людина серед людей

цікавиться минулим своєї сім’ї;

розрізнює минуле, сучасне, майбутнє (було – є – буде);

знає склад сім’ї, імена членів сім’ї, де працюють батьки, хто вони за професією;

знає, хто працює в школі;

має уявлення про свої обов’язки як школяра, правила поведінки на уроці, на перерві;

доречно вживає слова етикету (вітання, прохання, прощання, звертання, подяки, вибачення); доброзичливо спілкується з іншими в спільній діяльності;

розрізняє вчинки, дає їм оцінку з погляду моральності;

має уявлення про необхідність доброзичливого і уважного ставлення до старших;

використовує правила культурної поведінки в громадських місцях, що ґрунтуються на врахуванні інтересів інших

 

Сім’я, школа. Поведінка в сім’ї, школі, громадських місцях. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці

Стандарти поведінки в суспільстві. Поведінка в громадських місцях (транспорті, на вулиці, в храмі, в театрі, в бібліотеці). Моральні якості (доброзичливість, правдомовність, щирість, подільчивість).

Людина в суспільстві

 

знає назву країни, її столицю;

має уявлення про зміст символів держави (прапор, герб, гімн, українська мова), історичні пам'ятки свого краю;

виявляє зв’язки між людьми в суспільстві (хто про кого дбає, значення праці людей для добробуту  країни;

орієнтується у найближчому просторі;

долучається до корисних справ громади

 

Громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання історії свого краю, символів держави.

Людина і світ

 

має уявлення про різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність доброзичливого ставлення до інших країн та народів, цікавиться відповідною інформацією;

наводить приклади виробів, які допомагають людині в побуті, приклади винаходів людства

 

Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв народів, які проживають в Україні та за її межами.

Досліди, спостереження в природі.

Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості.

Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

Людина і природа

 

розрізняє предмети неживої і живої природи, рукотворні об'єкти;

розуміє значення сонячного світла і тепла на землі; має уявлення про повітря, воду, ґрунт, їх властивості, про різноманітність живих організмів, знає про добові та сезонні зміни в природі, усвідомлює причини їх повторюваності;

встановлює найпростіші взаємозв'язки в живій і неживій природі, між живими організмами і навколишнім середовищем, між природними умовами та господарською діяльністю людей;

розуміє цінність природи для життя людей, залежність якості життя людей від стану навколишнього середовища; виконує найпростіші правила поведінки в природі, бере посильну участь в природоохоронній діяльності;

обирає такі проблеми довкілля, які можна з’ясувати дослідницьким шляхом;

фіксує результати досліджень (експериментів), застосовує різні засоби досліджень (лупа, термометр, компас);

використовує різні джерела для пошуку інформації про довкілля

 

Що належить до природи. Жива і нежива природа. Сонце і його вплив на живу і неживу природу. Спостереження за рослинами, тваринами, діяльністю людей у різні пори року. Охорона і збереження природи.

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕХНОЛОГІЧНА ГАЛУЗЬ

ТЕХНОЛОГІЇ

1 клас

(35 годин)

Пояснювальна записка

 

Зміст технологічної освітньої галузі реалізується через навчальний предмет «Дизайн і технології».

Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, самореалізації, культурного й національного самовияву.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;

- сприяння розвитку естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-прикладному мистецтві;

- набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;

- вироблення навичок застосовувати традиційні та сучасні технології, раціонально використовувати матеріали;

- формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проектно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Реалізація мети і завдань освітнього предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Змістова лінія «Інформаційно-комунікаційне середовище» охоплює вивчення питань гармонійного поєднання функціональності та естетичності у виробах; пошук та опрацювання тематичної інформації у взаємодії з іншими; дослідження природних, штучних і синтетичних матеріалів; розрізнення та читання графічних зображень; конструювання виробів з готових деталей.

Змістова лінія «Середовище проектування» спрямована на реалізацію творчого потенціалу учнів, створення умов для продукування ідей, вибору особисто привабливих об’єктів праці; дизайнерське проектування –моделювання і конструювання; виконання елементарних графічних зображень; добір матеріалів за їх властивостями; читання інструкційних карток із зображеннями для поетапного виготовлення виробу.

Змістова лінія «Середовище техніки і технологій» передбачає формування навичок організації робочого місця, безпечної праці з ручними інструментами та пристосуваннями; поетапне виготовлення виробів з використанням традиційних та сучасних технологій; раціональне використання матеріалів.

Змістова лінія «Середовище соціалізації» спрямована на формування здатності оцінювати та презентувати результати проектно-технологічної діяльності, обговорювати їх з іншими; ефективно використовувати створені вироби; долучатися до благочинної діяльності; виконувати трудові дії в побуті для самообслуговування та якісного облаштування життєвого простору.

Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів праці вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність.

 

1 клас

 

Очікувані результати

Зміст навчання

 

Інформаційно-комунікаційне середовище

Учень/учениця:

спостерігає за природними об’єктами;

збирає і заготовляє природні матеріали;

 

дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять;

організовує робоче місце;

виготовляє поетапно вироби з природних матеріалів за зображеннями або творчим задумом з допомогою дорослих;

 

розрізняє традиційні і сучасні вироби декоративно-прикладного мистецтва;

описує приклади виробів з різних джерел інформації (підручник, фотографії, каталоги, посібники, Інтернет-ресурси, музеї, фільми, мультфільми та ін.);

називає та обговорює корисність та естетичну цінність різних виробів у групі;

 

розпізнає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробів візуально та на дотик;

пояснює доцільність використання матеріалів вторинної переробки для збереження природних ресурсів (водоймищ, лісу, тварин, корисних копалин тощо);

 

розрізняє основні креслярські інструменти, лінії, види графічних зображень;

читає елементарні графічні зображення;

складає пласкі та об’ємні геометричні форми, вироби з деталей конструкторів або інших готових елементів (архітектурні споруди, транспортні засоби, роботи та ін.) з допомогою дорослих, самостійно, в парі або в групі

 

 

Природне середовище. Природні матеріали

  

Правила внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Інструменти та пристосування

 

Приклади традиційних і сучасних виробів декоративно-прикладного мистецтва (витинанка, гончарство, ткацтво, різьблення, писанкарство, аплікація, вишивка та ін.)

 

 

Види матеріалів (природні матеріали, папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.)

 

 

Елементи графічної грамоти. Конструктори, навчальні набори (геометричних фігур, будівельних матеріалів, мозаїка) з графічними зображеннями та інструкційними картками

Середовище проектування

продукує ідеї для вибору особисто привабливого об’єкта праці;

вибирає обґрунтовано об’єкт праці із запропонованих з допомогою вчителя;

пояснює функціональну та естетичну цінність обраного для проектування і виготовлення виробу;

 

розглядає моделі, подібні обраному виробу (моделі-аналоги);

здійснює розмічання ліній на папері і картоні;

описує усно модель спроектованого виробу;

пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стрічками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намистинами тощо);

добирає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробу, зокрема і вторинні (природні, штучні і синтетичні);

 

розрізняє традиційні і сучасні технології виготовлення виробів (аплікація, ліплення, писанкарство, квілінг тощо);

читає графічні зображення для поетапного виготовлення виробу з допомогою дорослих

Виявлення проблеми, обґрунтований вибір об’єкта праці для його проектування і виготовлення

 

 

 

Дизайнерське проектування – моделювання та конструювання, зокрема з використанням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.)

 

 

 

 

 

Графічні зображення для поетапного виготовлення виробу пласкої та об’ємної форми

Середовище техніки і технологій

працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів праці та норм санітарії;

 

виготовляє поетапно виріб за визначеною послідовністю самостійно або з допомогою дорослих;

розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів та вирізує їх;

розміщує деталі виробу на площині;

застосовує нерозємні зєднання (склеювання, зшивання, причіплювання /пластилін, глина);

оздоблює деталі виробу із використанням традиційних та сучасних технологій;

 

раціонально використовує матеріали, зокрема і вторинні з допомогою дорослих

Ручні інструменти та пристосування

 

 

Виготовлення виробу за інструкційними картками з графічними зображеннями

Технологічні операції з матеріалами (згинання, складання, скручування, рвання, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо)

 

Раціональне розмічання та обробка матеріалів

Середовище соціалізації

пояснює корисність та естетичність створеного виробу;

презентує результати власної або колективної проектно-технологічної діяльності, обговорює їх з іншими;

 

              

долучається спільно з батьками до благочинної діяльності в групах зі створеними виробами;

умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим;

 

розрізняє професії дорослих у сім’ї та родині в сфері матеріального і нематеріального виробництва;

 

виконує трудові дії в побуті: доглядає за одягом та взуттям (зав’язування шалика, пояса, шнурків), домашніми тваринами, рослинами, ремонтує незначні пошкодження книг, іграшок, готує та сервірує нескладні страви (чай, канапка) за наочним прикладом та допомогою дорослих або старших учнів

Соціальна цінність виконаного індивідуального або колективного проекту

Презентабельність та реклама

 

Діяльність в групах та середовищі. Благочинна діяльність для задоволення потреб оточуючих

 

Світ професій

 

 

 

Побутове самообслуговування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МИСТЕЦЬКА ГАЛУЗЬ

 

Пояснювальна записка

 

Метою навчання музиці та образотворчого мистецтва є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «Художньо-творча діяльність», «Сприймання та інтерпретація мистецтва», «Комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що відображають твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.

Опанування учнями мистецької освітньої галузі у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративного підходів.

Мистецька освітня галузь сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі:

                        · усного висловлювання своїх вражень від мистецтва; за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою).

          здійснення елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій, визначення метру, запису ритму тощо) (математична компетентність).

       спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);

       самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);

          формування уміння визначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);

          співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан) (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);

          опанування народних традицій, мистецтва рідного краю; толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність)

          проявів творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);

          виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність).

 Мистецька освітня галузь може реалізуватися через предмети музичне мистецтво, образотворче мистецтво.

 

МУЗИКА

1 клас

(35 годин)

 

 

 Очікувані результати

 

Зміст навчання

Художньо-творча діяльність

Учень / учениця:

співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері;

дотримується правил співу (постава, дихання)

створює елементарний ритмічний супровід до пісні;

виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою рухів;

відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей);

добирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу;

грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо);

імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах;

орієнтується в нотному записі (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма);

виконує нескладні ролі, етюди-наслідування;

вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту, перевтілюючись у різних персонажів;

розуміє правила поведінки в театрі;

рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом);

орієнтується у просторі;

придумує образи і створює їх знайомими засобами мистецької виразності;

імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести);

виконує твори мистецтва (співає, танцює, декламує тощо), які подобаються;

називає свої уподобання у мистецтві

Спів. Імпровізації голосом, пластикою, на  музичних інструментах. Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики.

Інсценізація пісень, створення театралізованих образів.

Гра на музичних інструментах (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо): створення елементарного ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо.

Знайомство з нотним записом (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма).

Використання музичної діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.

Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.

Відтворення елементарних танцювальних елементів .

Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести).

 

Сприймання та інтерпретація мистецтва

сприймає твір мистецтва та  висловлює враження, добирає із запропонованих слів  співзвучні особистим емоціям;

визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру), характеризує мелодію;

порівнює музичні та візуальні образи;

орієнтується у видах театру (ляльковий, музичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм)

називає твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій

 

Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням.

Визначення засобів виразності твору мистецтва.

Знайомство з деякими видами театру та кіномистецтва.

Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення.

 

Комунікація через мистецтво

презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи,);

бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва, зокрема, змісту анімаційних фільмів, театральних вистав тощо;

дотримується правил творчої співпраці

вербально описує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано

Презентація  та характеристика  власних творчих досягнень.

Колективне виконання творчого задуму. Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, інсценізацій тощо)

Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

 

     

 

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

1 клас

(35 годин)

Пояснювальна записка

 

 

Очікувані результати

 

Зміст навчання

Художньо-творча діяльність

Учень / учениця:

відтворює прості форми предметів і об’єктів довкілля фарбами (акварель, гуаш), графічними та пластичними матеріалами;

розміщує пропорційно зображення, використовуючи всю площину аркуша;

компонує (з допомогою учителя) зображення у форматі (вертикальний, горизонтальний);

створює елементарний стрічковий візерунок, прості декоративні розписи;

використовує  у роботі основні, похідні, теплі й холодні кольори;

змішує та розбавляє водою фарби для отримання різних відтінків кольорів;

користується фарбами (акварель, гуаш), олівцями (кольоровими, восковими), пластиліном, фломастерами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо;

спостерігає різноманітність і красу природних форм, рослин, птахів, тварин у навколишньому середовищі;

досліджує і виявляє цікаве, незвичайне у довкіллі;

наводить приклади геометричної подібності природних та штучних об’єктів;

працює (вирізує, конструює) з папером, з природнім матеріалом;

дотримується правил техніки безпеки;

експериментує з кольорами, лініями, формами тощо;

прикрашає (за допомогою дорослого) середовище, в якому живе і навчається;

орієнтується у просторі;

придумує образи і створює їх знайомими засобами мистецької виразності;

виконує твори мистецтва, які подобаються;

називає свої уподобання у мистецтві

Використання різних ліній, плям, форм, кольорів і їх відтінків для створення візуальних образів.

Організація робочого місця.

Створення зображень графічними матеріалами,  фарбами.  Елементарне компонування елементів композиції (площинної, обємної).

Вирізування,  конструювання з паперу.

Робота з  природними матеріалами.

Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).

Ліплення з пластичних матеріалів.

Дотримання охайності та правил техніки безпеки.

Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів.

Прикрашення місця, де навчається, живе.

Використання образотворчої діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.

 

 

Сприймання та інтерпретація мистецтва

сприймає твір мистецтва та  висловлює враження, добирає із запропонованих слів  співзвучні особистим емоціям;

визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт;

помічає красу в довкіллі;

називає твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій

 

Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням.

Визначення засобів виразності твору мистецтва.

Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім  (декоративним) трактуванням.

Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення.

 

Комунікація через мистецтво

презентує результати власної творчості (демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо);

бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах, в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва, зокрема, змісту анімаційних фільмів, театральних вистав тощо;

дотримується правил творчої співпраці

вербально описує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано

Презентація  та характеристика  власних творчих досягнень.

Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій тощо).

Проведення шкільних мистецьких заходів.Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

 

     

 

 

 

ІНШОМОВНА ГАЛУЗЬ

Англійська мова

1 клас

(70 годин)

Пояснювальна записка

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів.

Початковий етап навчання іноземної мови надзвичайно важливий, оскільки в цей період закладаються психолінгвістичні основи іншомовної комунікативної компетенції, необхідні та достатні для подальшого її розвитку й удосконалення. Тут відбувається становлення засад для формування іншомовних фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок, а також умінь сприймати на слух, говорити, читати й писати у межах визначених програмою результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Зміст навчання іноземної мови у початковій школі добирається відповідно до психо-фізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку.

У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність володіння іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування.

Завдання іноземних мов у реалізації мети початкової освіти

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 4-го класу учні загальноосвітніх навчальних закладів досягають рівня А1, а учні спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов – рівня А2. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання.

Завдання полягає у формуванні вмінь:

·        здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;

·        розуміти на слух зміст автентичних текстів;

·        читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;

·        здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;

·        адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів;

·        використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;

·        критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;

·        висловлювати свої думки, почуття та ставлення;

·        ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;

·        обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;

·        ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

 

Функції іноземних мов у реалізації мети початкової освіти

У процесі навчання іншомовного спілкування комплексно реалізуються освітня, виховна і розвивальна функції.

Освітня функція спрямована на:

·        усвідомлення учнями значення іноземної мови для життя у мультилінгвальному та полікультурному світовому просторі;

·        оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країн виучуваної мови;

·        залучення учнів до діалогу культур (рідної та іншомовної);

·        розуміння власних індивідуальних особливостей як психофізіологічних засад для оволодіння іноземною мовою;

·        усвідомлення значень мовних явищ, іншої системи понять, за допомогою якої спримається дійсність;

·        формування вміння використовувати в разі потреби різноманітні стратегії для задоволення власних іншомовних комунікативних намірів (працювати з підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо).

Виховна функція сприяє:

·        формуванню в учнів позитивного ставлення до іноземної мови як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя;

·        розвитку культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому суспільстві;

·        емоційно-ціннісному ставленню до всього, що нас оточує;

·        розумінню важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом спілкування.

Розвивальна функція сприяє розвитку в учнів:

·        мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей;

·        готовності брати участь в іншомовному спілкуванні;

·        потребу подальшого самовдосконалення у сфері використання іноземної мови;

·        здатності переносити знання й уміння у нову ситуацію шляхом виконання проблемно-пошукової діяльності.

 

Компетентнісний потенціал галузі «Іноземні мови» у початковій школі

Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до організації освітнього процесу на основі ключових компетентностей як результату навчання.

 

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами

Уміння:

·        використовувати українознавчий компонент в усіх видах мовленєвої діяльності;

·        засобами іноземної мови популяризувати Україну, українську мову, культуру, традиції.

Ставлення:

·        гордість за Україну, її мову та культуру;

·        розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов;

·        готовність до міжкультурного діалогу.

2

Спілкування іноземними мовами

Реалізується через предметні компетентності.

3

Математична компетентність

Уміння:

·        розв’язувати комунікативні та навчальні проблеми, застосовуючи логіко-математичний інтелект.

Ставлення:

·        готовність до пошуку різноманітних способів розв’язання комунікативних і навчальних проблем.

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

·        описувати іноземною мовою природні явища, аналізувати та оцінювати їх роль у життєдіяльності людини.

Ставлення:

·        інтерес до природи та почуття відповідальності за її збереження.

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння:

·        вивчати іноземну мову з використанням спеціальних програмних засобів, ігор, соціальних мереж;

·        створювати інформаційні об’єкти іноземними мовами;

·        спілкуватися іноземною мовою з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;

·        застосовувати ІКТ відповідно до поставлених завдань.

Ставлення:

·        готовність дотримуватись мережевого етикету.

6

Уміння вчитися упродовж життя

Уміння:

·        самостійно працювати з підручником, шукати нову інформацію з різних джерел та критично оцінювати її;

·        організовувати свій час і навчальний простір;

·        оцінювати власні навчальні досягнення.

Ставлення:

·        впевненість у спілкуванні іноземною мовою;

·        подолання власних мовних бар’єрів;

·        наполегливість;

·        внутрішня мотивація та впевненість в успіху.

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння:

·        ініціювати усну, писемну, зокрема онлайн взаємодію іноземною мовою для розв’язання конкретної життєвої ситуації.

Ставлення:

·        дотримання етичної поведінки під час розв’язання життєвих ситуацій;

·        комунікабельність та ініціативність;

·        креативність.

8

Соціальна та громадянська компетентності

Уміння:

·        формулювати власну позицію;

·        співпрацювати з іншими на результат, спілкуючись іноземною мовою.

Ставлення:

·        толерантність у спілкуванні з іншими.

9

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння:

·        висловлювати іноземною мовою власні почуття, переживання і судження.

Ставлення:

·        усвідомлення цінності культури для людини і суспільства;

·        повага до багатства і розмаїття культур.

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

·        пропагувати здоровий спосіб життя засобами іноземної мови.

Ставлення:

·        сприймання природи як цілісної системи;

·        готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища;

·        відповідальне ставлення до власного здоров’я та безпеки.

 

Діяльність та уміння із змістових ліній добираються відповідно до комунікативної потреби, тематики ситуативного спілкування, віку та рівня підготовленості учнів.

Інтегровані змістові лінії та орієнтовні способи їх реалізації у початковій школі

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована на формування основ соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства. 

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

·        сприймання природи як цілісної системи;

·        взаємозв’язок людини й навколишнього середовища;

·        готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища;

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприяє формуванню основ відповідального ставлення до громади і суспільства.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на уміння:

·        усвідомлення дитиною власних прав і обов’язків;

·        формування толерантного ставлення до інших;

·        уміння співпрацювати та приймати спільні рішення.

Реалізація змістової лінії «Здоров'я і безпека» сприяє формуванню безпечного життєвого середовища та основ здорового способу життя.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

·        розуміння правил безпечної поведінки;

·        усвідомлення впливу шкідливих звичок на здоров’я людини;

·        дотримання здорового способу життя.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на розуміння практичних аспектів фінансових питань.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

·        усвідомлення власних фінансових потреб;

·        продукування ідей та їх реалізацію;

·        уміння визначати пріоритети та планувати дії.

 

 

Тема

Змістова лінія

Екологічна безпека та сталий розвиток

Громадянська відповідальність

Здоров'я і безпека

Підприємливість та фінансова грамотність

Я, моя родина і друзі

 

Розуміє важливість допомоги батькам та розповідає про свої обов’язки.

Виявляє відповідальне ставлення до власного здоров’я.

Виявляє ініціативу та відповідальність у плануванні робочого дня.

 

Оцінює власні вчинки та вчинки інших людей.

 

 

 

Вибудовує товариські стосунки з оточуючими людьми.

 

 

 

 

Відпочинок і дозвілля

Розуміє необхідність приведення в порядок місця відпочинку.

Враховує думку товаришів при виборі того чи іншого виду відпочинку.

Розуміє базові правила безпечної поведінки.

 

Природа та навколишнє середовище

Цінує та бережливо ставиться до природи.

 

 

Висловлюється про важливість допомоги тваринам та збереження природи.

 

 

Людина

Розуміє наслідки нераціональних дій людини на навколишнє середовище.

Виявляє толерантне ставлення до людей.

Розпізнає позитивні та негативні чинники, що впливають на здоров'я людини.

 

 

 

Розуміє важливість дотримання правил гігієни, рухового режиму та фізичного навантаження.

 

Помешкання

 

 

Розуміє необхідність дотримання чистоти та порядку у власному помешканні.

 

Харчування

 

 

Розрізняє здорову та шкідливу їжу.

Складає просте меню з корисних продуктів.

 

 

 

Раціонально розподіляє кошти під час покупки.

Подорож

Виявляє ціннісне ставлення до природи під час подорожі.

 

Обирає безпечний шлях пересування.

Обирає оптимальний вид транспорту.

Свята й традиції

 

 

 

Розуміє необхідність планування покупок на святкування у межах бюджету.

Школа та шкільне життя

 

Використовує модель поведінки, яка не суперечить правилам шкільного життя.

 

 

 

 

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (Комунікативна компетентність)

Комунікативні види мовленнєвої діяльності

Комунікативні уміння

Рівні та дескриптори володіння іноземною мовою

відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання

 

1 – 2 класи

3 – 4 класи

Pre A1

A1

Рецептивні

Сприймання на слух

Розуміє короткі, прості запитання та твердження, які вимовляються повільно та чітко, за потреби повторюються, та супроводжуються візуальними опорами або жестами задля покращення розуміння.

Розуміє повільне та чітке мовлення з довгими паузами задля полегшення усвідомлення змісту почутого.

 

Розпізнає знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.

Розуміє конкретну інформацію (наприклад, про місце або час) у знайомому повсякденному контексті, якщо мовлення повільне та чітке.

Розпізнає числа, ціни, дати та дні тижня у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.

Зорове сприймання

Розпізнає знайомі слова у супроводі малюнків, наприклад, у меню ресторанів швидкого харчування, де є фотографії страв, або у книжці з малюнками, де використовується знайома лексика.

Розуміє дуже короткі, прості тексти, читаючи їх пофразово, впізнаючи знайомі імена, слова та основні фрази, перечитуючи за потреби.

 

Інтеракційні

Усна взаємодія

Ставить та відповідає на запитання про себе та щоденні справи, вживаючи короткі, формульні вирази та покладаючись на жести для підкріплення інформації.

Взаємодіє у простий спосіб, але комунікація повністю залежить від повторення в уповільненому темпі, перефразування та доповнення.

Ставить і відповідає на прості запитання, ініціює і вербально реагує на прості твердження, які стосуються нагальних потреб і дуже знайомих тем.

Писемна взаємодія

Пише короткі фрази для надання базової інформації (ім’я, адреса, родина), в анкет або записці, використовуючи словник.

Запитує та надає особисту інформацію у письмовій формі.

 

 

Онлайн взаємодія

Встановлює базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання.

Пише дуже прості повідомлення та онлайн дописи, які складаються з низки коротких речень. Здійснює прості онлайн покупки та робить заявки під наглядом дорослих.

Розміщує прості онлайн вітання, вживаючи основні формульні вирази.

Розміщує онлайн прості короткі твердження про себе, якщо їх можна вибрати з меню та/або скористатись онлайн перекладачем.

Продуктивні

Усне продукування

Продукує короткі фрази про себе, надаючи базову персональну інформацію (напр., ім’я, адреса, родина, національність)

Будує прості, здебільшого відокремлені фрази про людей і місця.

Писемне продукування

Надає базову інформацію в письмовій формі (наприклад, ім’я, адреса, національність), з можливим використанням словника.

Надає у письмовому вигляді інформацію про себе (наприклад, уподобання, родина, домашні улюбленці), використовуючи прості слова та вирази.

Пише прості фрази та речення.

 

Очікувана соціолінгвістична відповідність на кінець 4-го класу

 

A1

Pre A1

Встановлює базовий соціальний контакт, використовуючи найпростіші форми ввічливості: привітання та прощання; представлення.

Дескриптори відсутні

 

 

 

Орієнтовні параметри навчально-пізнавальних досягнень учнів

Уміння

Клас

1

Сприймання на слух (Аудіювання)

Обсяг прослуханого у запису матеріалу (у межах)

1 хв

Зорове сприймання (Читання)

Обсяг одного тексту в словах (у межах)

20-50

Усна взаємодія

(Діалог)

Висловлення кожного співрозмовника у репліках, правильно оформлених у мовному відношенні (у межах)

1-3

Усне продукування (Монолог)

Обсяг висловлення у реченнях (у межах)

1-3

Писемне продукування (Письмо)

Обсяг письмового повідомлення у словах (у межах)

5-10

 

Англійська мова

Освітня програма не обмежує діяльність учителів у виборі порядку вивчення та змісту кожної теми. Деякі теми можуть вивчатись інтегровано, наприклад, Я, моя родина і друзі + Свята й традиції, Я, моя родина і друзі + Помешкання.

Мовний інвентар є орієнтовним і добирається відповідно до комунікативної ситуації, потреб учнів та принципу концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому й не розглядається як окремі лексичні або граматичні теми.

Розпочинаючи вивчення іноземної мови, учні початкової школи ще не достатньо володіють лінгвістичними поняттями рідної мови. Тому граматичні структури засвоюються шляхом сприймання мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях. Більшість граматичного матеріалу вивчається на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища у мовленнєвих зразках, і їм не потрібно пояснювати морфологічні та синтаксичні зв'язки між частинами мови або структурними одиницями, що входять до зразка.

1 клас

 Загальні характеристики ситуативного спілкування

 

Тематика ситуативного спілкування

Мовний інвентар – лексичний діапазон

Мовленнєві функції

Я, моя родина і друзі

члени родини

числа від 1 до 10

вік молодших членів сім’ї

·        привітатися

·        попрощатися

·        вибачитися

·        подякувати

·        представити себе/когось

·        називати/описувати когось/щось

·        ставити запитання і відповідати на них

·        розуміти та виконувати прості вказівки/інструкції/команди

·        розуміти прості інформаційні знаки

·        вітати зі святом

·        виражати настрій

Дозвілля

кольори

іграшки

дії

дні тижня

Природа

домашні улюбленці

Свята

(в Україні та у країні виучуваної мови)

назви свят

вітання

Харчування

просте меню

Школа

шкільне приладдя

шкільні меблі

 

 

 

 

 

Мовний інвентар – граматика

 

Категорія

Структура

Clause

'have' in the present tense

'be' in the present tense

Determiner

'this is' for an introduction

'a/an' with single countable nouns

possessive adjectives ‘my, your, his, her, its, our, their’

'how' questions for time, measurement, size and quantity

Modality

'can' for ability

Noun

regular nouns – singular and plural

Phrase

'be' + adjective (size, colour, emotional state)

Pronoun

personal pronouns ‘I, you, he, she, it, we, they’

wh-questions

Verb

Imperatives

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ФІЗКУЛЬТУРНА ГАЛУЗЬ

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

1 клас

(105 годин)

Пояснювальна записка

 

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових і фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, успішного здійснення фізкультурно-оздоровчої діяльності та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

виховання в учнів розуміння значущості занять фізичними вправами, іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконанням фізичних вправ, уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;

розвиток в учнів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку; використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікативних технологій, критично мислити;

формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;

– розвиток в учнів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– розвиток в учнів здатності до спілкування і взаємодії з дорослими й однолітками, співпрацювати і досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей і бажань керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміти боротися, вигравати і програвати, цікавитися досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.

Реалізація зазначеної мети і завдань здійснюється за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Змістова лінія «Рухова діяльність» передбачає формування в учнів уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, способів рухової та ігрової діяльності, спрямованих на фізичний розвиток та зміцнення здоров’я і формування в молодших школярів умінь і навичок володіння різними способами рухової діяльності, здатності виконання вправ основної гімнастики, організуючих вправ, елементів акробатики, вправ корегувальної спрямованості та тих, що пов’язані з незвичним положенням тіла у просторі, ходьбою, бігом, танцювальними кроками, способами лазіння та перелізання, навичками володіння м’ячем та стрибками, розвиток фізичних якостей, формування постави й профілактики плоскостопості.

Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність» передбачає виховання в учнів ініціативності, активності та відповідальності у процесі рухливих і спортивних ігор за спрощеними правилами; усвідомлення важливості співпраці під час ігрових ситуацій; уміння боротися, здобувати чесну перемогу та з гідністю приймати поразку, контролювати свої емоції, організовувати свій час і мобілізувати ресурси, оцінювати власні можливості в процесі ігрової та змагальної діяльності, реалізовувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за власні рішення, користуватися власними перевагами і визнавати недоліки у тактичних діях у різних видах спорту, планувати та реалізовувати спортивні проекти (турніри, змагання тощо); формування в молодших школярів умінь і навичок виконання естафет.

 

 

Очікувані результати

 

Зміст навчання

 

Рухова діяльність

 

Учень/учениця:

має уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на фізичний розвиток та зміцнення здоров’я людини;

 

Фізична культура як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на фізичний розвиток та зміцнення здоров’я людини.

 

розуміє терміни з предмету фізична культура;

Терміни з предмету фізична культура.

 

пояснює значення фізичних вправ для формування правильної постави;

Фізичні вправи – засіб формування правильної постави.

 

називає життєво важливі способи пересування людини;

Життєво важливі способи пересування людини.

 

виконує організовуючі вправи: команди на шикування в шеренгу, колону по одному, в коло; розмикання на інтервал; загальнорозвивальні вправи: без предмета (імітаційного характеру) та з предметами: комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики, присідання тощо;

Культура рухів з елементами гімнастики

виконує ходьбу: на носках, п’ятах, з високим підніманням стегна, у напівприсіді, у присіді, з різними положеннями рук, ходьбу «змійкою»; біг: з високим підніманням стегна, із закиданням гомілок, із зміною напрямку; із різних вихідних положень; танцювальні кроки; танцювальні імпровізаційні вправи; лазіння по горизонтальній та похилій гімнастичній лаві; по гімнастичній стінці у різних напрямках; перелізання через перешкоду;

 

Вправи для оволодіння навичками пересувань

виконує вправи з малим м’ячем; вправи з великим м’ячем;

 

Вправи для опанування навичками володіння м’ячем

володіє елементарними навичками виконання стрибків: на  місці на одній, двох ногах, з просуванням уперед, назад, у присіді правим та лівим боком; стрибки в глибину; стрибки у висоту; стрибки у довжину з місця поштовхом однієї, двох ніг;

 

Вправи для оволодіння навичками стрибків

виконує вправи для розвитку фізичних якостей: сили – підтягування у висі лежачи та у висі (хлопці), згинання та розгинання рук в упорі лежачи від гімнастичної лави та від підлоги (хлопці);  швидкості – повторний біг 3-4 х 10 м; прискорення з різних вихідних положень; витривалості – біг почергово з ходьбою, пересування на лижах; нахили тулуба в різних напрямках у положенні стоячи, пружинячі нахили у положенні сидячи; “напівшпагат”, “шпагат”; координації – пересування по підвищеній і обмеженій за площиною опорі, “човниковий” біг 4 х 9 м, 3 х 10 м;

Вправи для розвитку фізичних якостей

 

 

виконує загальнорозвивальні вправи без предметів на місці; вправи для верхніх кінцівок і плечового поясу; згинання та розгинання верхніх кінцівок, колові рухи руками у фронтальній та сагітальній площині; загальнорозвивальні вправи в русі: різновиди ходьби, бігу, стрибків, вправи на координацію; загальнорозвивальні вправи з предметами.

Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості

 

Ігрова та змагальна діяльність

 

 

 

 

 

бере участь у рухливих іграх та естафетах, виконуючи різні ролі в процесі рухливих ігор;

 

Рухливі ігри та естафети.

дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у процесі рухової та змагальної діяльності

Правила безпечної поведінки в процесі рухової та змагальної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

до освітньої програми

Навчальний план

 

Назва освітньої галузі

Предмет

1 А,Б,В,Г,Д,Є

 

Інваріантний складник

Мовно-літературна

Українська мова. Навчання грамоти

7

Іншомовна

Англійська мова

2

Математична

Математика

4

Я досліджую світ (природнича,

громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі)

Я досліджую світ

3

Технологічна

Технології

1

Інформатична

 

-

Мистецька

Образотворче мистецтво

1

Музичне мистецтво

1

Фізкультурна*

Фізична культура

3

Усього

 

22

 

Варіативний складник

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

Індивідуальні консультації з української мови (навчання грамоти)

1

Загальнорічна кількість навчальних годин

 

23

Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня

 

20

Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 

 

23

       

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

 

 

Директор школи                                      Юрченко В.С.